Автор – Володимир Матусяк, історик
Малодослідженою сторінкою історії нашого міста є події, пов’язані з перебуванням тут Миколи Олександровича Романова – останнього російського самодержця (1896-1917). Документи розповідають, що імператор відвідав наш край принаймі тричі за досить цікавих обставин.
На зламі XIX та XX століть Волочиськ, як відомо, розташовувався на прикордонні Російської імперії із Австро-Угорщиною, і був одним з найбільших в країні митних пунктів. Через залізничну станцію офіційні особи та громадяни часто виїздили за кордон (наприклад, на лікування у відомі курорти Баден-Баден та Карлові Вари), за що Волочиськ називали «воротами у Європу». Митна процедура змушувала пасажирів на певний час затримуватися у містечку. Про це є згадки в художній літературі (скажімо, в оповіданні А.П. Чехова «Аріадна»). Приїзд високого гостя не міг залишитися непоміченим.
У краєзнавчій праці «Опис церков і парафій Волинської єпархії» історик Микола Теодорович занотував повідомлення парафіяльного літопису про те, що 2 листопада 1892 р. з Греції через Волочиськ повертався у столицю тоді ще наступник трону, великий князь Микола Олександрович. На Балканах він брав участь у святкуванні річниці срібного весілля королівського подружжя. У першокласному ресторані волочиського залізничного вокзалу майбутній імператор виявив бажання пообідати.
Варто нагадати, що вокзал був двоповерховою спорудою, спроектованою ніби у формі двощоглового корабля. Всередині облаштовано зали очікування та оранжерею, причому для іноземців існувало окреме крило. Збереглося кілька фотографій вокзалу, який був знищений під час Другої світової війни. Старожили стверджують, що збоку від головного входу тоді висіла меморіальна плита, яка стосувалася приїзду царської особи.
Під час Першої світової війни Волочиськ опинився в епіцентрі бойових дій на лінії фронту. У палаці графа Ледоховського розташовувався штаб та похідна церква 11-ї російської армії під керівництвом генерала від інфантерії Д. Щербачова. Сюди часто приїздили союзники по Антанті – англійські, французькі та японські дипломати, журналісти, військові.
Микола II багато років вів приватний щоденник, який докладно розповідає про різні події. У цій літературній пам’ятці наше місто згадується двічі. Інспектуючи бойові позиції, імператор прибув у Волочиськ у вівторок, 13 жовтня 1915 р. о 9 годині ранку. Відбулося коротке богослужіння у церкві св. Олександра Невського при вокзалі. Існує унікальне фото, де Микола II підходить до храму з військовими. Поруч – єдиний син, царевич Олексій. На задньому плані видно частину будівлі вокзалу. По закінченні відправи цар прийняв генерала Щербачова та виїхав у сторону Тернополя. Увечері за повного туману високі гості повернулися у Волочиськ. В очікування потягу повечеряли на харчувальному пункті княгині Волконської, що розташовувався на вокзалі, і о 8-ій годині залишили містечко.
Другий раз імператор побував у Волочиську у вівторок, 15 грудня того ж року. Зустрічала його почесна варта гвардійського Литовського полку. Далі відбулося три огляди регулярних військових частин, розташованих у містечку аж до сусіднього Підволочиська. Глава держави залишився задоволений зовнішнім виглядом та моральним духом солдатів. На плацу відслужили молебень. У щоденнику повідомляється, що лише гвардійських частин тоді у Волочиську було зосереджено 84 тисячі чоловік. Наступного дня зранку Микола II залишив розташування військ.
Імператор цікавився кінозйомкою. За його вказівкою було знято 5-хвилинний документальний фільм про перебування у Волочиську.
Наше містечко зіграло важливу роль у подіях Першої світової. Саме тут у 1916 р. знаходився штаб Південно-Західного фронту на чолі з генералом О.Брусиловим (у будинку залізничної митниці – сучасному військоматі). Звідси починалася й стратегічна наступальна операція, відома пізніше під назвою «Брусилівський прорив».
Залиште Ваш коментар