Ми на Facebook

Наш YouTube

ПочитатиПро історіюПро людей

Доля волочисьців у нацистському полоні

Перегляди

Автор – Володимир Матусяк, історик

Шановні земляки, до Вашої уваги – створений у результаті пошуку в електронних базах даних та документах періоду Другої світової війни перелік військовослужбовців, уродженців містечка Волочиська та села Фридрихівки, які із фронту попали у полон і перебували у концентраційних таборах нацистської Німеччини. Автору вдалося відшукати 29 прізвищ з короткими персональними даними. Список створений на основі матеріалів Центрального архіву Міністерства оборони Росії (ЦАМО РФ), Російського державного військового архіву (РДВА), Національного архіву США. Наводимо також номери фондів, описів, справ, картотек архівних документів. Крім того, у тексті розміщені додаткові довідки про концтабори, у яких поневірялися волочисьці протягом 1941-1945 років.

«Кожному – своє» – напис на брамі концтабору Бухенвальд.

Необхідно знати, що нацистські концтабори, у яких утримувалися військовополонені, поділялися на 3 види: шталаги (нім. Stammlager – основний табір) – для молодшого та середнього військового складу, оффлаги – для офіцерів та дулаги – пересильні (транзитні) табори. Назви військових частин подаються скорочено (сд – стрілецька дивізія, ап – артилерійський полк, А – армія тощо).

Військовополонені червоноармійці.

Публікуємо даний матеріал напередодні Міжнародного дня в’язнів нацистських концтаборів.

1. Царьов Марк Никифорович – 1900 р.н., с. Фридрихівка Кам’янець-Подільської області. Червоноармієць. Загинув у полоні (03.08.1942). Первинне місце поховання: Румунія, жудець Яломиця, м.Слобозія, лазарет табору. ЦАМО РФ, ф.58, оп.18003, спр.1619. Додаткові дані: батьки Никифор, Марія.

2. Борисов Володимир – 25.03.1924, с. Фридрихівка Кам’янець-Подільської області. Попав у полон. Перебував у таборі «Ваймар-Бухенвальд», табірний номер 18818. ДАРФ, ф. р-7021, оп.115, спр.26.

Бухенвальд (нім. «буковий ліс») – один з найбільших нацистських концтаборів, що був розташований біля м. Веймара (федеральна земля Тюрінгія, Німеччина). Мав 138 філіалів. У Б. перебувало бл. 250 тис. в’язнів, з них загинуло бл. 56 тис. чол. У таборі проводилися медичні експерименти над людьми, діяли фабрики зброї. 11 квітня 1945 р. в’язні Бухенвальда підняли повстання, в пам’ять про яке започатковано Міжнародний день в’язнів нацистських концтаборів.

В’язні концтабору Бухенвальд, 16 квітня 1945 р. В другому ряду сьомий зліва – майбутній лауреат Нобелівської премії миру, французький та американський письменник Елі Візель.

3. Добротвор Олександр Семенович – 1912 р.н., с. Фридрихівка Кам’янець-Подільської області. Останнє місце служби – 5А 218 сп, воєнфельдшер. Попав у полон 15.09.1941. Звільнений. РДВА.

4. Веретюк Василь – 17.01.1913, с. Фридрихівка Кам’янець-Подільської області. Перебував у таборі шталаг IV B, табірний номер 110836. ЦАМО РФ, ф.58, оп.18003, спр.1564.

Шталаг IV-Б – один з найбільших нацистських концтаборів на території Німеччини, розташований в землі Бранденбург біля м. Мюльберга. З 1939 по 1945 р. тут ув’язнено бл. 30 тис. чоловік. Особливістю табору було спільне перебування чоловіків і жінок.

Вхідні ворота до шталагу IV B (м. Мюльберг, Німеччина).

5. Колодія (Колодій) Іван – 09.1920, с. Фридрихівка Кам’янець-Подільської області. Червоноармієць, рядовий. Перебував у таборі шталаг XI D (321), табірний номер 583. Загинув у полоні 30.10.1941. Первісне місце поховання: Ербке. ЦАМО РФ, ф.58, оп.977527, спр.8.

Шталаг XI D (321) розташовувався у німецькому селищі Ербке (сьогодні – у складі району Зольтау-Фаллінгбостель федеральної землі Нижня Саксонія).

Виснажений радянський військовополонений у шталазі м. Ербке.

6. Юрчук Фюрдев (Федір?) – 24.09.1919, Волочиськ. Табірний номер 126321. Загинув у полоні 20.12.1941 р. Первинне місце поховання: Німеччина, земля Гессен, округ Кассель, Фулда (інший варіант: Німеччина, земля Гессен, кладовище Герсфельд/Рен, околиця парку, могила 33М). ЦАМО РФ, ф.58, оп. А-52398, спр.7; ЦАМО, ф.58, оп. А-64238, спр.1 .

Фулда (Фульда) – місто у адміністративному окрузі Кассель федеральної землі Гессен, Німеччина. Ф.Юрчук був похований на кладовищі сучасного м. Бад-Херсфельд.

7. Демський (Дембський) Йосип Володимирович – 1897 р.н., Волочиськ Кам’янець-Подільської області. Останнє місце служби: 52 буд. упр., військовий інженер 2-го рангу. Попав у полон 08.10.1941 р. (звільнений). РДВА.

8. Розембойм Яків Федорович – 1917 р.н., Волочиськ Вінницької області. Місце призову: Жовтневий РВК, м. Москва. Останнє місце служби: 3 особ. гв. тп, гвардії лейтенант. Попав у полон 08.12.1942 (звільнений). РДВА.

9. Фікшмель Григорій Йосипович – 1897 р.н., м. Волочиськ. Призваний 1941 р. Останнє місце служби: 6 сд. Попав у полон 15.10.1941 (звільнений). РДВА.

10. Грушевой (Грушевий) Йозеф – 15.03.1924, Волочиськ. Загинув у полоні 15.11.1944. Перебував у таборі Маутхаузен-Гузен (Австрія), табірний номер 52738. ЦАМО РФ, ф.58, оп.782031, спр.1.

Маутхаузен-Гузен – концтабір-«близнюк» Маутхаузена. Маутхаузен мав 49 філіалів на території Остмарка (сучасної Австрії), а Гузен – найбільший із цих таборів. Був розташований у трьох австрійських населених пунктах (комунах) – Лангенштейн, Сент-Георгієн, Лунгітц. В’язні важко працювали і масово гинули на гранітних каменоломнях у підземних шахтах. У газових камерах таборів Гузен-1 та Гузен-2 знищено 37 тисяч людей, в т.ч. радянських військовополонених.

Загиблий у піску із гірського кришталю. Концтабір Маутхаузен-Гузен.

11. Іщук Василь – 23.04.1912, Волочиськ Кам’янець-Подільської області. Попав у полон. Перебував у таборі Бухенвальд, табірний номер 13096. Національний архів США, ф. RG 242, оп. А3355, спр. м-ф 24.

12. Дука Григорій Кузьмич – 01.12.1921, Волочиськ Кам’янець-Подільської області. Попав у полон. Перебував у таборі Бухенвальд, табірний номер 25332. Національний архів США, ф. RG 242, оп. А3355, спр. м-ф 16а.

13. Дука Михайло – 02.02.1923, Волочиськ. Попав у полон. Перебував у таборах Флоссенбюрг, Освенцім, Лейтмеріц. Табірний номер 29615. Національний архів США, ф. RG 549, оп. M1935, спр. м-ф 1-2.

Флоссенбюрг – концтабір СС біля однойменного міста в Баварії, на кордоні із Чехією. Розташований на невеликому гірському плато. За час існування через табір пройшло 96 тис. чоловік, з яких 30 тис. загинуло. Людей використовували як робочу силу на гранітних каменоломнях. Флоссенбургу підпорядковувався концтабір Лейтмеріц, розташований біля сучасного міста Літомержиця (Чехія). Ув’язнені працювали у печерах, виробляли вольфрамову та молібденому проволоку, танкові двигуни «Майбах» для компанії «Ауді». Через хвороби, недоїдання та нещасні випадки загинуло 4,5 із 18 тис. в’язнів.

Освенцім (нім. Аушвіц-Біркенау) – найбільший за площею комплекс нацистських концентраційних таборів та таборів смерті, що був розташований біля польського м. Освенцім у 60 км від Кракова. У 1941-1945 року тут було убито 1,1 млн. в’язнів, з яких 1 млн. складали євреї. Меморіальний музей в Аушвіці входить до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Звільнений 27 січня 1945 року військами Першого Українського фронту.

«Arbeit macht frei» (Праця робить вільним) напис на брамі концтабору Освенцім.

14. Левчук Володимир Олексійович – 15.05.1907, Волочиськ. Старший лейтенант. Дата і місце полону: 18.09.1941, Пирятин. Останнє місце служби: 21А. Перебував у таборі офлаг XIII D (62), табірний номер 8661. ЦАМО РФ, Картотека військовополонених офіцерів. Додаткові дані: шатен, зріст 176 см; за професією – адвокат; здійснив втечу з полону 26.05.1944. Вказана адреса родичів (можливо, дружини): м.Брест-Литовськ, вул. Стефана Баторія, буд. 37, кв.3, Левчук Ніна Михайлівна.

Офлаг XIII D (62) – нацистський табір для військовополонених офіцерів Червоної Армії. Розташовувався на території полігону Хаммельсбург на північ від м. Вюрцбурга (Нижня Франконія, Німеччина).

15. Лупейчук (Лупійчук) Дмитро Степанович – 11.12.1911, Волочиськ. Останнє місце служби: 1260 сп. Молодший лейтенант. Дата і місце полону: 13.07.1942, Оленіно. Перебував у таборі шталаг III C, табірний номер 29558. ЦАМО РФ, Картотека військовополонених офіцерів.

Шталаг III C – табір для військовополонених неподалік села Альт-Дреїтц-бай-Кюстрін в Ноймарку землі Бранденбург у 80 км від Берліна (суч. с. Джевіце у Польщі). Більшість радянських полонених (бл. 12 тисяч) були убиті чи померли від голоду.

16. Гуцалюк Василь Йосипович – 20.09.1913, Волочиськ Кам’янець-Подільської області. Червоноармієць, рядовий. Попав у полон 10.09.1941, Терні. Перебував у таборі шталаг X B, табірний номер 108730. Загинув у полоні 04.07.1944. Первинне місце поховання: Вітмаршен (комуна у Нижній Саксонії). ЦАМО РФ, ф.58, оп.977521, спр.1371. Додаткові дані: брюнет, зріст 168 см; прізвище матері – Петрова; прізвище родички (дружини?) – Гуцалюк Матрона, проживала у Волочиську.

Шталаг X B – табір для військовополонених рядового та сержантського складу біля комуни Зандбостель, Нижня Саксонія (Німеччина) Через табір пройшло 300 тисяч людей з 55 країн світу.

17. Лупічук (Лупійчук) Василь Іванович – 14.01.1905, Волочиськ. Червоноармієць, рядовий. Попав у полон 19.09.1941, Пирятин. Перебував у таборі шталаг 366, табірний номер 19347. Загинув у полоні 12.04.1943. Первинне місце поховання: Іоханніс-Бамберг. ЦАМО РФ, ф.58, оп.977521, спр.1391. Додаткові дані: блондин, зріст 169 см; родичка (дружина?) – Лупічук Анна.

Шталаг 366 – система концтаборів з головним табором у м. Седльце (тепер – Мазовецьке воєводство, Польща). Відомо, що у сусідніх із Седльце селах поховано бл. 55 тис. радянських військовополонених.

18. Марцинчук Станіслав – 15.12.1918, Волочиськ. Попав у полон не пізніше 06.12.1942. Перебував у концтаборі Дахау, табірний номер 40869. Національний архів США, ф. RG 242, оп. А3355, спр. 136.

19. Слесарчук (Слісарчук) Олександр – 1924 р.н. Попав у полон не пізніше 23.10.1944. Перебував у концтаборі Дахау, табірний номер 118180. Національний архів США, ф. RG 242, оп. А3355, спр. 136.

Дахау – нацистський концтабір біля м. Дахау у Баварії, неподалік Мюнхена. У Дахау була відпрацьована система катувань і жорстокого поводження із в’язнями, що пізніше поширювалася на інші табори. Мав 123 філіали. Проводилися досліди над людьми щодо управління їх волею, адаптації до низького тиску і холоду, медичні експерименти.

20. Богач Іван Гаврилович – 1912 р.н., Волочиськ. Військовий ветеринарний фельдшер. Останнє місце служби: 21 А 407 ап 75 див. Попав у полон 19.09.1941 (звільнений). РДВА.

21. Бойчук Максим Пилипович – 1902 р.н., ст. Волочиськ. Старший лейтенант. Останнє місце служби: 9 А 51 сд 348 сп. Попав у полон 05.08.1942 (звільнений). РДВА.

22. Левчук Іван Прокопович – 1924 р.н., Волочиськ. Попав у полон. Перебував у таборах Нацвейлер-Штрутгоф; Дора-Міттельбау. Табірний номер 17562. Національний архів США, ф. RG 242, оп. А3355, спр. м-ф 34.

В’язні, що працювали у гранітних каменоломнях концтабору Маутхаузен.

Нацвейлер-Штрутгоф – концтабір в Ельзасі на території Франції. Розташовувався біля с. Нацвейлер у 60 км від м. Страсбурга. Усього до системи входило 50 таборів. Від каторжних робіт, виснаження, медичних експериментів у час війни тут загинуло бл. 25 тис. людей.

Дора-Міттельбау (ін. назва – Команда Дора) – підрозділ концтабору Бухенвальд в 5 км від м. Нордхаузена (земля Тюрінгія, Німеччина). Один з найбільш важких за режимом нацистських концтаборів. Його призначення – організація підземного виробництва озброєння на заводі Міттельверк, в т.ч. ракет Фау-1 і Фау-2, турбореактивних двигунів для літаків «Мессершмітт». За 18 місяців існування через табір пройшло 60 тис. в’язнів 21 національності, бл. 20 тис. з них загинуло. Підземні каземати не передбачали опалення, тому люди працювали при температурі 8 С.

23. Гетман (Гетьман) Федір Йосипович – 11.11.1915, Волочиськ. Червоноармієць/рядовий. Дата і місце полону: 31.03.1942, Харків. Перебував у таборі шталаг IV B, табірний номер 160895. Загинув у полоні 21.06.1944. Первинне місце поховання: м. Арнсдорф, адміністративний округ Дрезден. ЦАМО, ф.58. Додаткові дані: брюнет, зріст 172 см; мати – Гетман Єпістінья, проживала у Волочиську.

24. Коваленко Григорій Несторович – 03.11.1919, Волочиськ. Молодший сержант. Попав у полон 24.07.1941 під Барановичами. Перебував у таборі шталаг IV B, табірний номер 156962. Загинув у полоні 30.09.1943. первинне місце поховання: Торгау (округ Лейпциг, Німеччина). ЦАМО, ф.58, оп. 977521, спр. 2128. Додаткові дані: зріст 172 см; дівоче прізвище матері (ймовірне) – Ірина Шелест; батько проживав у Вологодській області, ст. Харовська.

25. Криворучко Володимир – 30.08.1923, Волочиськ. Попав у полон 21.09.1944. Перебував у концтаборі Дахау, табірний номер 111054. Національний архів США, ф. RG 242, оп. А3355, спр. 136.

26. Розенбойм-Толстой Яків (Олександр) Федорович – 1917 р.н., м. Волочиськ. Лейтенант 3 тп 11А. Попав у полон 12.1942 (звільнений). РДВА.

27. Гоминюк (Гуменюк) Василь – 06.03.1922, с. Волочиськ. Рядовий. Перебував у таборах шталаг IV H (304), Цайтхайн; шталаг IV B, Мюльберг. Загинув у полоні 14.02.1942. Похований у Німеччині. РДВА, ф.14а Картотека табору військовополонених м. Мюльберг, ящик 01.

Шталаг IV H (304) – табір для військовополонених рядового та сержантського складу Червоної Армії, розташований біля комуни Цайтхайн (Саксонія). Утримувалися переважно непрацездатні військовополонені. Протягом війни тут загинуло 25 тис. радянських воїнів. Був підпорядкований шталагу у сусідньому Мюльберзі.

28. Головко Степан Онуфрійович – 18.05.1915, Волочиськ. Молодший лейтенант 686 сп. Дата і місце полону: 25.05.1942, Пушкіно. Табірний номер 10358. Загинув у полоні 28.08.1943 р. ЦАМО РФ, Картотека військовополонених офіцерів.

29. Гвоздь Іван Федорович – 1917 р.н., м. Волочиськ. Призваний Волочиським РВК. Червоноармієць 89 гап. Попав у полон (звільнений). ЦАМО РФ, ф.58, оп. 18002, спр. 1602.

Вважається, що за увесь період існування у концтаборах нацистської Німеччини перебувало не менше 18 млн. людей, з яких знищено бл. 11 млн.

Залишити відповідь