Пошук

Статистика

Перегляди статей
827634

ПРОГНОЗ ПОГОДИ

 

Погода в Волочиську

учасники АТО

НАШІ ГЕРОЇ

( 6 Голоси(ів) ) 

Ми продовжуємо розповідати про випускників, які стали нашими захисниками, які виконали свій чоловічий обов’язок. Це чоловіки, які змогли забезпечити нам мирне життя.

Марценюк Вадим Іванович вперше прийшов у НВК у третьому класі. Першою вчителькою для нього стала Алла Михайлівна Надопта. Ось як вона згадує про нього:

НАШІ ГЕРОЇ

( 3 Голоси(ів) ) 

Ми продовжуємо знайомити вас з нашими випускниками, учасниками АТО. З тими, кому ми повинні дякувати за наші безтурботне життя, щасливий сміх дітей, народження нових сімей та продовження мирного життя в Україні.

Гуляк Дмитро у 2000 році пішов в перший клас, до школи його привела  Пендрак Людмила Францівна, яка і стала його провідником до світу цікавих знань.  У школі найулюбленішими були уроки плавання, тому залюбки відвідував басейн. 

Наші герої

( 3 Голоси(ів) ) 

У нашій країні вже не перший рік триває війна. Війна – це не тільки мобілізація, волонтерська робота, біженці, поховання загиблих і лікування поранених, але це також і сотні подвигів, що здійснюються щоденно. На Сході України обороняють рідну землю справжні патріоти України. Для них є справою честі і гідності виконати поставлення завдання. Вони готові боротися, рішуче захищати Україну, жертвуючи найдорожчим – життям. Всі вони справжні герої, на прикладі яких будуть виховуватись наступні покоління українців. Вони різні за віком, професією, з різних куточків країни. Наші герої,  залишивши сім’ї, роботу, рідні міста, дехто повернувся з-за кордону, і стали на захист своїх батьків і дітей. Бо майбутнє України для них – понад усе.

НАШІ ГЕРОЇ

( 3 Голоси(ів) ) 

Війна у нашій країні триває не перший рік,  вона продовжує забирати життя українців. Вони бачили смерть і страждання, вони стояли за себе, за Україну та її народ. Вони, бійці АТО,  герої вже тому, що не побоялися взяти в руки зброю і стати на оборону своєї держави. Одним з таких захисників є випускник нашої школи Войцехівський Сергій.

Наші герої

( 5 Голоси(ів) ) 

Писарук Олександр навчався у Волочиському НВК з першого класу. Саме тут Ганна Миколаївна Партута вчила його писати, читати, виховувала почуття патріотизму. У п’ятому класі цю справу продовжувала Липа Лариса Борисівна. Ось як згадує вона свого випускника:

- Саша був спокійним, товариським, підтримував дружні стосунки з однокласниками. Велика підтримка відчувалася з боку батьків. Мати Антоніна Григорівна завжди була в курсі усіх його проблем, завжди приходила на допомогу, підтримувала. Спільними зусиллями ми намагалися скрасити буденне шкільне життя, вирішити підліткові проблеми.

НАШІ ГЕРОЇ

( 3 Голоси(ів) ) 

Драгосєвич Максим Дмитрович, випускник НВК.  Ось як згадує його вчителька української мови та літератури Ткачук С.В.

-Згадаю біляву чуприну і великі голубі очі на завжди усміхненому обличчі. Таким зі шкільної парти мені запам’ятався Максим Драгосевич, учень, якого я навчала рідної мови й літератури. Коли дізналася, що Максим був у зоні АТО, подумала, що саме такі хлопці, які завжди мають свою думку, в серцях яких живе вічний неспокій, прямі й відверті, не можуть стояти осторонь, коли країна в біді.

НАШІ ГЕРОЇ

( 2 Голоси(ів) ) 

Сьогодні  десятки тисяч патріотів нашої держави знаходяться на передовій, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України. Воїни АТО… Їх мужність і патріотизм викликають захват і почуття гордості за українську націю. Усі вони – герої, які не бояться покласти життя за свою Батьківщину, за те, щоб ми жили в мирі та злагоді.

Ми пишаємось, бо  наша школа виховала героїв. Білінський Андрій Миколайович  – воїн АТО, людина,  яка на власні очі бачила усі жахіття, що відбуваються на непідконтрольній нам територій, яка кожного дня перебувала в страшенних умовах. Він, як ніхто, знає ціну життю, тому що побував в пеклі, брав участь  в бойових діях.

НАШІ ГЕРОЇ

( 4 Голоси(ів) ) 

Нелегкі часи спіткали нашу країну, щодня невтомно за її свободу і волю борються наші спасителі, українські захисники - молоді хлопці і чоловіки. Доля не готувала їх до такого, ніхто не міг уявити, що на їхньому шляху буде низка таких важких випробувань. Не побоявшись нікого, залишивши удома люблячу родину,  вони стоять на фронті, а ми молимось за них…

Мені вдалось зустрітись  з жителем нашого міста, випускником нашої школи  Веретюком Володимиром, учасником АТО, який  розповів про всі страшні моменти, які він пережив. Цей чоловік закінчив НВК у 2006.  Спершу він навчався у Танчук Марії Іванівни, а згодом, його другою вчителькою була Чорна Ірина Богданівна, яка про Володю сказала так: «Володя Веретюк завжди був справжньою людиною: відкритим, чесним, добрим, трудолюбивим. Таким він і залишився. Випробування, які випали на його долю, не зламали його, а зробили мужнім, витривалим і сміливим…Це справжій чоловік і наш захисник. Крім того, Володя добрий сім’янин і люблячий батько».

Мій батько в АТО

( 1 Голос ) 

У житті кожного народу є  свої герої. Українська політична нація ще досить молода, і зараз саме той час, коли починають з’являтися наші герої. Ними з упевненістю можна називати тих українських солдатів, які воюють в зоні АТО.  Наша країна опинилась у важкому стані,та бійці на Сході захищають нашу державу, виборюючи  цілісність та єдність нашої України.

Сьогодні наша країна переживає не легкий для неї час, коли інша держава посягнула на нашу недоторканість і свободу, багато наших батьків,синів стали на захист нашої незалежності та свободи. Одним з таких захисників є мій батько Юрій Олексійович Волинець.

Герої живуть серед нас

( 1 Голос ) 

Якби декілька років тому мені хтось сказав, що нашу країну торкнеться війна, то я б подумала, що це дуже невдалий жарт, який став, на жаль, реальністю сьогодні.

Війна… Страшне слово, скільки в ньому ненависті, злості, крові, сліз, розбитих сердець, скалічених доль,

смертей, болю, а заразом - це відвага, мужність, героїзм і подвиг. Скільки героїв полягли у сиру землю на полях битви,  віддаючи найцінніше – життя, за нас, за своїх нащадків, за мирне і чисте небо над головою, за свободу, за Батьківщину…

Кіборг Донецького аеропорту

( 1 Голос ) 

Аеропорт  став  символом  боротьби  України  з  сепаратистами,  «кіборги»  - символом незламності  духу,  прикладом  мужності  та героїзму  для  молодого  покоління.

Бої за Донецький аеропорт, що почалися 26 травня 2014 року – збройне протистояння між українськими силовиками та терористичними угрупованнями за встановлення контролю на летовищем що має стратегічне значення.

Війна очима солдата

( 1 Голос ) 

Народився Продан Ігор 8 вересня 1993 року в місті Волочиську. У 2000 році пішов до школи. Його першою вчителькою була Любов Федорівна, перейшовши на старшу школу його класним керівником стала Вікторія Аркадіївна. Закінчивши школу у 2011 році поступив у Хмельницький Національний Університет у якому,  провчившись два роки, перевівся на заочне навчання.

 Згодом пішов служити по контракту в 80 аеромобільну бригаду.      

Наш герой

( 2 Голоси(ів) ) 

Відкритий доброзичливий погляд, лагідна усмішка.. Навіть не віриться, що ще недавно цей хлопець дивився смерті обличчя, перебував під кулями та обстрілами..

Василь Довгань товариш мого батька, тому я мала змогу особисто поспілкуватися з ним, та розпитати про його емоції та враження під час перебування в АТО. Також Василь колишній учень нашої школи, в 2001 році закінчив школу, класний керівник Мосендз Інна Василівна.

Війна очима воїна АТО

( 3 Голоси(ів) ) 

У кожного з нас бувають неприємності: погані оцінки у школі, сварка з найкращим другом чи близькою людиною, зовсім нова, але вже зіпсована дорога річ... Таких прикладів є безліч, і, безумовно, в кожного вони свої. На жаль, світ побудований таким чином, що радіють всі однаково, а от горе в кожного своє.

Ще рік чи два тому я, як і більшість моїх однолітків, жив безтурботним життям, мріяв про купу подарунків, проводив більшість часу в компанії друзів. І на той час вислуховуючи новини про конфлікти Палестини з Ізраїлем, або війну у Грузії я не надавав цьому значення... Адже на Україні було все спокійно. Ніхто не боявся засмагати на кримських пляжах, ніхто не задумувався про російськомовне населення, яке споконвіку заселяє східну Україну.

Війна очима рідних

( 1 Голос ) 

У боротьбі за свою волю і незалежність багато людей згуртувалися у Донецькій і Луганській областях. На власні очі жахи воєнних подій  побачив Гуляк Роман Володимирович. Народився Роман 7 жовтня 1990 року у Волочиську. Навчався у Волочиському НВК у класі правового профілю, пізніше у торгівельно – економічному інституті на факультеті комерційної діяльності у місті Хмельницькому.  Відслужив строкову службу у м. Феодосії  у частині МНС. Був  мобілізований   14 липня 2015 року до Збройних Сил України. Зараз перебуває у Донецькій області, село Луганське, яке знаходиться за 20 кілометрів від Дебальцево. 

Вірні сини батьківщини

( 1 Голос ) 

Для України настали страшні, болючі і дуже важкі часи. Наші брати, батьки та друзі змушені йти на схід та фронт. Також не оминуло горе багатьох випускників нашої школи. Одним з них є Гуляк Роман.

 Роман випускник НВК 2009 року. Коли отримав повістку не ховався за спинами інших, а пішов воювати в АТО. Був мобілізований у липні 2015року. Зараз перебуває в Донецькій області в селі Луганське (20км., від Дебальцево).

НАШІ ГЕРОЇ

( 2 Голоси(ів) ) 

У сумні для нашої країни часи завжди знаходились герої, які завжди були готові на все задля захисту своєї Батьківщини. Ігор Віталійович Продан – один із таких героїв. Цей молодий хлопець є випускником НВК і гордістю нашої школи. Він не був зразковим і слухняним, завжди мав власну думку, але саме з таких учнів і виростають справжні герої. У школі він навчався з 2000 року по 2011р.

Чекаю батька з війни

( 2 Голоси(ів) ) 

У нашому  6-Б навчається  дуже скромна дівчинка  Таня. Гарне дівчатко з чарівною посмішкою на обличчі.

Але останнім часом ми все частіше помічаємо тривогу в очах Тетянки. Ми дізналися, що  вже з травня 2015 року батько нашої однокласниці Заверуха Володимир Володимирович знаходиться в зоні АТО.  

«Спочатку,- як розповіла нам Таня, - батько проходив навчання на львівському полігоні. Потім ніс службу  в м. Зайцеве Донецької області».

НАШІ ГЕРОЇ

( 3 Голоси(ів) ) 

Зараз наша країна переживає нелегкі часи. На сході проходять бойові дії. Війна продовжує забирати життя українців. Багато наших випускників є учасниками АТО. Одним із них є Верба Роман.

Він навчався в 11-А класі, класний керівник – Ревуцька Марія Юхимівна. Хто ж знав, що в цьому класі буде стільки майбутніх героїв.

Яким він був в дитинстві, наш випускник. Починав своє навчання він в Курилівській ЗОШ. Першою вчителькою була його мама, Верба Ольга Петрівна. Можливо, тому що в його першому класі навчалося шестеро дівчат і лише один хлопчик, у нього і виникло бажання бути захисником. Роман ще з дитинства мріяв захищати рідну країну, тому прийняв рішення, що після випуску зі школи, буде навчатися у Національній Академії Державної прикордонної служби України.

Ми пишаємося вами

( 3 Голоси(ів) ) 

Ще один наш випускник, учасник АТО, Роман Гуляк. У школі його знали усі та і поза школою також, адже його мати працює вчителем історії у школі, бабуся працювала заступником директора. Тому в перший клас він прийшов зовсім не переляканим, адже і до того тут бував часто.

Дорога військового (частина третя)

( 3 Голоси(ів) ) 

Сергій Климчук мріяв стати військовим ще з дитинства, тому після закінчення школи вступає до Київського інституту військово-повітряних сил за фахом «Технічна експлуатація радіоелектронного устаткування повітряних суден». 30 серпня 1997 року він офіційно стає курсантом, прийнявши присягу. Після закінчення інституту службу продовжував у м. Старокостянтинові  Хмельницької області. У 2002 році був переведений у 25 авіаційну базу м. Мелітополя Запорізької області. Служив старшим техніком обслуги обслуговування авіаційного обладнання інженерно-авіаційної служби авіаційної ескадрильї. 

У травні 2005 року він продовжив строк військової служби за контрактом ще на п’ять років, але у грудні 2005 року звільнений з військової служби у зв’язку  з реформуванням Збройних сил України.

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ

( 3 Голоси(ів) ) 

Ніщо так не об’єднує людей, як біда. Сьогодні ж вона на всіх одна — війна, хоч як би ми її не називали. Хтось бере у руки зброю і йде захищати рідну землю, а хтось допомагає фізично, фінансово чи морально. В прагненні підтримати наших відважних вояків єднаються і дорослі, і діти.

Страшна війна, що ведеться на сході України, продовжує забирати кращих синів нашої Батьківщини. І саме одним із таких синів – колишній учень нашої школи - Климчук Сергій Сергійович.

Більше статей...

  1. Історія нашого героя