Пошук

Статистика

Перегляди статей
827659

ПРОГНОЗ ПОГОДИ

 

Погода в Волочиську

працею звеличені

«Учителю, перед іменем твоїм дозволь доземно поклонитись…»

( 0 Голоси(ів) ) 

Саме ці слова великої шани і вдячності звучать від учнів на адресу Вчителя з великої літери, Людини, яка понад 40 років свого життя віддала педагогічній діяльності, Клавдії Василівни Процухи. Багатьом поколінням дала педагог путівку у життя. Серед них – лікарі, агрономи, підприємці, вчителі – ціла генерація людей, які реалізували себе, як особистості.

 Ще навчаючись у школі мріяла стати вчителем, а наставником Клавдії Василівни був вчитель математики, за походженням болгарин. Закінчивши школу із срібною медаллю, молода дівчина вирішила вступати на фізико-математичний напрям у Чернівецький педагогічний інститут. Цікаве та захоплююче було студенське життя. «А ще разом зі мною на цей напрям вступили 17 учнів моєї школи»,- згадує Клавдія Василівна.

«Учитель для мене — друг і порадник…»

( 3 Голоси(ів) ) 

Він уміє відчувати мій настрій, побачити в моїх очах якусь тривогу чи зажуру — і підтримати, захистити від біди, застерегти від необдуманих кроків... За це він не вимагає ніякої винагороди. Вчить нас бути вдячними батькам і старшим друзям як за похвалу, так і за докір, бо похвала свідчить про твоє вдосконалення, а докір чи осуд допомагають зрозуміти якісь помилки і навчитися жити по-людськи.

Кажуть, що призначення кожної людини визначене ще до її народження, а людина в праві обирати способи виконати його. Але найголовніше - залишатися при цьому Людиною, про яку хочеться розповісти багато хорошого.

«Вчителько моя, зоре світова...»

( 2 Голоси(ів) ) 

Як прекрасно і точно названо в цій поезії Андрія Малишка вчителя. І саме доля вчителя випала Ользі Василівні Гуляк, яка віддавала часточку себе дітям, як зоря ранкова поспішала до своїх  учнів передати діаманти рідної мови та літератури.

Бажання стати вчителем зародилося в дівчинки ще у ранньому дитинстві. Коли всі дівчатка гралися в « доньки-матері», вона старанно намагалася знайти собі друзів для гри в «школу». ... Минали роки і дитячі захоплення переросло в дорослу мрію.

« Люблю людей, які навчають!»

( 1 Голос ) 

Доки живуть на світі вчителі та учні, доти світ перебуватиме у постійному розвитку, який веде до оновлення, духовного збагачення, моральної досконалості. В усі часи цінувалися талановиті та інтелігентні, тобто освічені люди. Вони ставали лідерами, професіоналами своєї справи, прославляли свою епоху і місце, де вони народилися і працювали. В сучасному часі ці пріоритети не втратили своєї цінності, а навпаки стали потребою для кожного, хто має мету, знає своє призначення і знаходить способи для самореалізації.

ШАНА ПРАЦІ ПЕДАГОГІВ

( 0 Голоси(ів) ) 

"Величезна виховна сила школи народжується там,

де  в людини, перед якою тільки відкривається життя, 

є улюблений учитель". 

В. Сухомлинський

Кожна людина проходить через чарівний, чудовий, казковий світ дитинства. І дуже важливо, хто поведе її дивними стежками до пізнання світу, відкриваючи таїни знань, силу предмета, науки, процесу самоосвіти й самовдосконалення. А. Дістервег підкреслював, що справжніми вчителями й вихователями народжуються. Тільки той педагог залишає частку себе в дітях, хто, не шкодуючи сил, творчої наснаги, таланту, вкладає в душі вихованців найбільші скарби — душевність, людяність, порядність. В усі часи існування людства образ учителя асоціюється з людиною, що несе вогник знань, радість відкриття нового, повсякденну готовність до самопожертви в ім’я високої ідеї. У багатьох творах українських письменників XIX ст. зображені герої, що вірили у добрий початок в людині, з якого проростає могутній корінь краси.

Все починається змалечку: любов до батьків, до природи, до Батьківщини, до роботи і навіть до життя, але любов до навчання починається з перших кроків в школу, з першого дзвоника, з перших розповідей рідного вчителя про наш дивний і мальовничий світ, про диких тварин, що живуть десь далеко від нас у темних і страшних лісах, про людей, які працюють на заводах і фабриках, про мальовничі селянські поселення... І все це нас дуже захоплює, а вчитель - це наш провідник у життя, який слідкує за тим, щоб ми не заблукали або раптом на впали.

Професія вчителя – дуже важка і відповідальна. Адже в його руках майбутнє нашої держави. Як це благородно – давати іншим знання, бути порадником і взірцем. Звичайно, далеко не кожний може стати справжнім учителем. Для цього потрібно багато працювати, займатися самоосвітою, щоб уроки стали цікавими і корисними.

Василь Симоненко писав: « Живе лиш той, хто не живе для себе, Хто для інших виборює життя». Саме про наших педагогів - пенсіонерів ці чудові слова, адже вони жили і живуть своєю справою, сіяли добре, чисте та прекрасне поміж своїх учнів.