«Учитель для мене — друг і порадник…»

( 3 Голоси(ів) ) 

Він уміє відчувати мій настрій, побачити в моїх очах якусь тривогу чи зажуру — і підтримати, захистити від біди, застерегти від необдуманих кроків... За це він не вимагає ніякої винагороди. Вчить нас бути вдячними батькам і старшим друзям як за похвалу, так і за докір, бо похвала свідчить про твоє вдосконалення, а докір чи осуд допомагають зрозуміти якісь помилки і навчитися жити по-людськи.

Кажуть, що призначення кожної людини визначене ще до її народження, а людина в праві обирати способи виконати його. Але найголовніше - залишатися при цьому Людиною, про яку хочеться розповісти багато хорошого.

У далекому російському селі Пушкариха здавна поважними були професії священика та вчителя. Тому і після закінчення Галузинської середньої школи у 1973 році Валентина Веніамінівна Лубкович вступила до Вологодського педінституту. Ще ученицею вона любила іноземну мову, тому обрати спеціальність не було великої проблеми. В тодішньому минулому світ відкривався лише наполегливим і старанним людям, тому дівчина навчалася добре, ретельно пізнаючи всі тонкощі англійської та німецької мов. Отримавши вищу освіту, Валентина Веніамінівна  пішла працювати в рідну школу вчителем та вихователем ГПД.

На Україну перїхала у 1979 році, тут народилися двоє дітей, а з ними і буденні життєві проблеми, але це не стало на перешкоді плідної вчительської праці у Підволочиській середній школі, Волочиській середній школі № 1 та Волочиському НВК. Зміна учнів, педколективів, умови праці, вимоги часу тільки загартовували характер цієї симпатичної та завжди сучасної жінки. Вона зі сміливістю бралася за нові види роботи, впроваджувала методики проектного навчання, роботи в МАН, довгий час працювала вчителем англійської мови в класах з поглибленим вивченням іноземної мови. Її вчительський ентузіазм, нестримне бажання йти вперед, перемагати, рости і розвиватися передавалася учням та колегам по роботі. Це знаходить підтвердження у результатах участі в учнівських олімпіадах, захистах робіт в МАН, організації роботи в районному метооб’єднанні вчителів іноземних мов та вчителів іноземних мов НВК, перемогах в конкурсі «Вчитель року» у номінації «Вчитель англійської мови». Валентина Веніамінівна  здобула звання «Вчитель вищої категорії» та «Вчитель – методист».

Часточку своєї душі вона віддала не тільки українським дітям, які уже водять до школи своїх дітей і внуків та з вдячністю згадують свою вчительку, а й юній американській дівчині Емілі Ейкерс - волонтеру Корпусу Миру, яка працювала в НВК протягом 2 років.     

Співпраця та стосунки з хорошою та завжди готовою на допомогу і підтримку  людиною не переривається і зараз. Валентина Веніамінівна виховує власних внуків, тому залишається в курсі всіх сучасних новинок та подій.

Вона для всіх, хто її знає є Людиною з великим талантом, людяністю, щирим серцем і непідробним ентузіазмом.