Друк

НАШІ ГЕРОЇ

( 6 Голоси(ів) ) 

Ми продовжуємо розповідати про випускників, які стали нашими захисниками, які виконали свій чоловічий обов’язок. Це чоловіки, які змогли забезпечити нам мирне життя.

Марценюк Вадим Іванович вперше прийшов у НВК у третьому класі. Першою вчителькою для нього стала Алла Михайлівна Надопта. Ось як вона згадує про нього:

Друк

НАШІ ГЕРОЇ

( 3 Голоси(ів) ) 

Ми продовжуємо знайомити вас з нашими випускниками, учасниками АТО. З тими, кому ми повинні дякувати за наші безтурботне життя, щасливий сміх дітей, народження нових сімей та продовження мирного життя в Україні.

Гуляк Дмитро у 2000 році пішов в перший клас, до школи його привела  Пендрак Людмила Францівна, яка і стала його провідником до світу цікавих знань.  У школі найулюбленішими були уроки плавання, тому залюбки відвідував басейн. 

Друк

Наші герої

( 3 Голоси(ів) ) 

У нашій країні вже не перший рік триває війна. Війна – це не тільки мобілізація, волонтерська робота, біженці, поховання загиблих і лікування поранених, але це також і сотні подвигів, що здійснюються щоденно. На Сході України обороняють рідну землю справжні патріоти України. Для них є справою честі і гідності виконати поставлення завдання. Вони готові боротися, рішуче захищати Україну, жертвуючи найдорожчим – життям. Всі вони справжні герої, на прикладі яких будуть виховуватись наступні покоління українців. Вони різні за віком, професією, з різних куточків країни. Наші герої,  залишивши сім’ї, роботу, рідні міста, дехто повернувся з-за кордону, і стали на захист своїх батьків і дітей. Бо майбутнє України для них – понад усе.

Друк

НАШІ ГЕРОЇ

( 3 Голоси(ів) ) 

Війна у нашій країні триває не перший рік,  вона продовжує забирати життя українців. Вони бачили смерть і страждання, вони стояли за себе, за Україну та її народ. Вони, бійці АТО,  герої вже тому, що не побоялися взяти в руки зброю і стати на оборону своєї держави. Одним з таких захисників є випускник нашої школи Войцехівський Сергій.

Друк

Наші герої

( 5 Голоси(ів) ) 

Писарук Олександр навчався у Волочиському НВК з першого класу. Саме тут Ганна Миколаївна Партута вчила його писати, читати, виховувала почуття патріотизму. У п’ятому класі цю справу продовжувала Липа Лариса Борисівна. Ось як згадує вона свого випускника:

- Саша був спокійним, товариським, підтримував дружні стосунки з однокласниками. Велика підтримка відчувалася з боку батьків. Мати Антоніна Григорівна завжди була в курсі усіх його проблем, завжди приходила на допомогу, підтримувала. Спільними зусиллями ми намагалися скрасити буденне шкільне життя, вирішити підліткові проблеми.

Друк

НАШІ ГЕРОЇ

( 3 Голоси(ів) ) 

Драгосєвич Максим Дмитрович, випускник НВК.  Ось як згадує його вчителька української мови та літератури Ткачук С.В.

-Згадаю біляву чуприну і великі голубі очі на завжди усміхненому обличчі. Таким зі шкільної парти мені запам’ятався Максим Драгосевич, учень, якого я навчала рідної мови й літератури. Коли дізналася, що Максим був у зоні АТО, подумала, що саме такі хлопці, які завжди мають свою думку, в серцях яких живе вічний неспокій, прямі й відверті, не можуть стояти осторонь, коли країна в біді.

Друк

НАШІ ГЕРОЇ

( 2 Голоси(ів) ) 

Сьогодні  десятки тисяч патріотів нашої держави знаходяться на передовій, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України. Воїни АТО… Їх мужність і патріотизм викликають захват і почуття гордості за українську націю. Усі вони – герої, які не бояться покласти життя за свою Батьківщину, за те, щоб ми жили в мирі та злагоді.

Ми пишаємось, бо  наша школа виховала героїв. Білінський Андрій Миколайович  – воїн АТО, людина,  яка на власні очі бачила усі жахіття, що відбуваються на непідконтрольній нам територій, яка кожного дня перебувала в страшенних умовах. Він, як ніхто, знає ціну життю, тому що побував в пеклі, брав участь  в бойових діях.

Друк

НАШІ ГЕРОЇ

( 4 Голоси(ів) ) 

Нелегкі часи спіткали нашу країну, щодня невтомно за її свободу і волю борються наші спасителі, українські захисники - молоді хлопці і чоловіки. Доля не готувала їх до такого, ніхто не міг уявити, що на їхньому шляху буде низка таких важких випробувань. Не побоявшись нікого, залишивши удома люблячу родину,  вони стоять на фронті, а ми молимось за них…

Мені вдалось зустрітись  з жителем нашого міста, випускником нашої школи  Веретюком Володимиром, учасником АТО, який  розповів про всі страшні моменти, які він пережив. Цей чоловік закінчив НВК у 2006.  Спершу він навчався у Танчук Марії Іванівни, а згодом, його другою вчителькою була Чорна Ірина Богданівна, яка про Володю сказала так: «Володя Веретюк завжди був справжньою людиною: відкритим, чесним, добрим, трудолюбивим. Таким він і залишився. Випробування, які випали на його долю, не зламали його, а зробили мужнім, витривалим і сміливим…Це справжій чоловік і наш захисник. Крім того, Володя добрий сім’янин і люблячий батько».

Друк

Мій батько в АТО

( 2 Голоси(ів) ) 

У житті кожного народу є  свої герої. Українська політична нація ще досить молода, і зараз саме той час, коли починають з’являтися наші герої. Ними з упевненістю можна називати тих українських солдатів, які воюють в зоні АТО.  Наша країна опинилась у важкому стані,та бійці на Сході захищають нашу державу, виборюючи  цілісність та єдність нашої України.

Сьогодні наша країна переживає не легкий для неї час, коли інша держава посягнула на нашу недоторканість і свободу, багато наших батьків,синів стали на захист нашої незалежності та свободи. Одним з таких захисників є мій батько Юрій Олексійович Волинець.

Друк

Герої живуть серед нас

( 1 Голос ) 

Якби декілька років тому мені хтось сказав, що нашу країну торкнеться війна, то я б подумала, що це дуже невдалий жарт, який став, на жаль, реальністю сьогодні.

Війна… Страшне слово, скільки в ньому ненависті, злості, крові, сліз, розбитих сердець, скалічених доль,

смертей, болю, а заразом - це відвага, мужність, героїзм і подвиг. Скільки героїв полягли у сиру землю на полях битви,  віддаючи найцінніше – життя, за нас, за своїх нащадків, за мирне і чисте небо над головою, за свободу, за Батьківщину…

Друк

Кіборг Донецького аеропорту

( 1 Голос ) 

Аеропорт  став  символом  боротьби  України  з  сепаратистами,  «кіборги»  - символом незламності  духу,  прикладом  мужності  та героїзму  для  молодого  покоління.

Бої за Донецький аеропорт, що почалися 26 травня 2014 року – збройне протистояння між українськими силовиками та терористичними угрупованнями за встановлення контролю на летовищем що має стратегічне значення.

Друк

Війна очима солдата

( 2 Голоси(ів) ) 

Народився Продан Ігор 8 вересня 1993 року в місті Волочиську. У 2000 році пішов до школи. Його першою вчителькою була Любов Федорівна, перейшовши на старшу школу його класним керівником стала Вікторія Аркадіївна. Закінчивши школу у 2011 році поступив у Хмельницький Національний Університет у якому,  провчившись два роки, перевівся на заочне навчання.

 Згодом пішов служити по контракту в 80 аеромобільну бригаду.      

Друк

Наш герой

( 2 Голоси(ів) ) 

Відкритий доброзичливий погляд, лагідна усмішка.. Навіть не віриться, що ще недавно цей хлопець дивився смерті обличчя, перебував під кулями та обстрілами..

Василь Довгань товариш мого батька, тому я мала змогу особисто поспілкуватися з ним, та розпитати про його емоції та враження під час перебування в АТО. Також Василь колишній учень нашої школи, в 2001 році закінчив школу, класний керівник Мосендз Інна Василівна.

Друк

Війна очима воїна АТО

( 3 Голоси(ів) ) 

У кожного з нас бувають неприємності: погані оцінки у школі, сварка з найкращим другом чи близькою людиною, зовсім нова, але вже зіпсована дорога річ... Таких прикладів є безліч, і, безумовно, в кожного вони свої. На жаль, світ побудований таким чином, що радіють всі однаково, а от горе в кожного своє.

Ще рік чи два тому я, як і більшість моїх однолітків, жив безтурботним життям, мріяв про купу подарунків, проводив більшість часу в компанії друзів. І на той час вислуховуючи новини про конфлікти Палестини з Ізраїлем, або війну у Грузії я не надавав цьому значення... Адже на Україні було все спокійно. Ніхто не боявся засмагати на кримських пляжах, ніхто не задумувався про російськомовне населення, яке споконвіку заселяє східну Україну.

Друк

Війна очима рідних

( 1 Голос ) 

У боротьбі за свою волю і незалежність багато людей згуртувалися у Донецькій і Луганській областях. На власні очі жахи воєнних подій  побачив Гуляк Роман Володимирович. Народився Роман 7 жовтня 1990 року у Волочиську. Навчався у Волочиському НВК у класі правового профілю, пізніше у торгівельно – економічному інституті на факультеті комерційної діяльності у місті Хмельницькому.  Відслужив строкову службу у м. Феодосії  у частині МНС. Був  мобілізований   14 липня 2015 року до Збройних Сил України. Зараз перебуває у Донецькій області, село Луганське, яке знаходиться за 20 кілометрів від Дебальцево. 

Друк

Вірні сини батьківщини

( 1 Голос ) 

Для України настали страшні, болючі і дуже важкі часи. Наші брати, батьки та друзі змушені йти на схід та фронт. Також не оминуло горе багатьох випускників нашої школи. Одним з них є Гуляк Роман.

 Роман випускник НВК 2009 року. Коли отримав повістку не ховався за спинами інших, а пішов воювати в АТО. Був мобілізований у липні 2015року. Зараз перебуває в Донецькій області в селі Луганське (20км., від Дебальцево).

Друк

НАШІ ГЕРОЇ

( 2 Голоси(ів) ) 

У сумні для нашої країни часи завжди знаходились герої, які завжди були готові на все задля захисту своєї Батьківщини. Ігор Віталійович Продан – один із таких героїв. Цей молодий хлопець є випускником НВК і гордістю нашої школи. Він не був зразковим і слухняним, завжди мав власну думку, але саме з таких учнів і виростають справжні герої. У школі він навчався з 2000 року по 2011р.

Друк

Чекаю батька з війни

( 2 Голоси(ів) ) 

У нашому  6-Б навчається  дуже скромна дівчинка  Таня. Гарне дівчатко з чарівною посмішкою на обличчі.

Але останнім часом ми все частіше помічаємо тривогу в очах Тетянки. Ми дізналися, що  вже з травня 2015 року батько нашої однокласниці Заверуха Володимир Володимирович знаходиться в зоні АТО.  

«Спочатку,- як розповіла нам Таня, - батько проходив навчання на львівському полігоні. Потім ніс службу  в м. Зайцеве Донецької області».

Друк

НАШІ ГЕРОЇ

( 3 Голоси(ів) ) 

Зараз наша країна переживає нелегкі часи. На сході проходять бойові дії. Війна продовжує забирати життя українців. Багато наших випускників є учасниками АТО. Одним із них є Верба Роман.

Він навчався в 11-А класі, класний керівник – Ревуцька Марія Юхимівна. Хто ж знав, що в цьому класі буде стільки майбутніх героїв.

Яким він був в дитинстві, наш випускник. Починав своє навчання він в Курилівській ЗОШ. Першою вчителькою була його мама, Верба Ольга Петрівна. Можливо, тому що в його першому класі навчалося шестеро дівчат і лише один хлопчик, у нього і виникло бажання бути захисником. Роман ще з дитинства мріяв захищати рідну країну, тому прийняв рішення, що після випуску зі школи, буде навчатися у Національній Академії Державної прикордонної служби України.

Друк

Ми пишаємося вами

( 3 Голоси(ів) ) 

Ще один наш випускник, учасник АТО, Роман Гуляк. У школі його знали усі та і поза школою також, адже його мати працює вчителем історії у школі, бабуся працювала заступником директора. Тому в перший клас він прийшов зовсім не переляканим, адже і до того тут бував часто.

Друк

Дорога військового (частина третя)

( 3 Голоси(ів) ) 

Сергій Климчук мріяв стати військовим ще з дитинства, тому після закінчення школи вступає до Київського інституту військово-повітряних сил за фахом «Технічна експлуатація радіоелектронного устаткування повітряних суден». 30 серпня 1997 року він офіційно стає курсантом, прийнявши присягу. Після закінчення інституту службу продовжував у м. Старокостянтинові  Хмельницької області. У 2002 році був переведений у 25 авіаційну базу м. Мелітополя Запорізької області. Служив старшим техніком обслуги обслуговування авіаційного обладнання інженерно-авіаційної служби авіаційної ескадрильї. 

У травні 2005 року він продовжив строк військової служби за контрактом ще на п’ять років, але у грудні 2005 року звільнений з військової служби у зв’язку  з реформуванням Збройних сил України.

Друк

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ

( 3 Голоси(ів) ) 

Ніщо так не об’єднує людей, як біда. Сьогодні ж вона на всіх одна — війна, хоч як би ми її не називали. Хтось бере у руки зброю і йде захищати рідну землю, а хтось допомагає фізично, фінансово чи морально. В прагненні підтримати наших відважних вояків єднаються і дорослі, і діти.

Страшна війна, що ведеться на сході України, продовжує забирати кращих синів нашої Батьківщини. І саме одним із таких синів – колишній учень нашої школи - Климчук Сергій Сергійович.

Більше статей...