Прощавайте, одинадцятикласники!

Автор: nvk3.

( 10 Голоси(ів) ) 

Позаду ще один навчальний рік, уроки, перерви, змагання, конкурси, олімпіади, ДПА, ЗНО. Цей рік для когось черговий, для когось-останній рік шкільного життя. Дорогі наші випускники, ми звертаємося до вас, розумних, гарних, дорослих. І першими звертаються до вас ті, хто вперше взяв вас за руку в цій школі, в далекому 2007 році. Ваші перші вчителі, вони назавжди залишаться у ваших спогадах. Будуть і були інші, але ці зостануться першими.

 

Дорогі мої випускники!

      Ще ніби вчора ви несміливо, тримаючись за мамину руку, переступили поріг рідної школи, взяли до рук свою першу книжечку «Буквар», написали перше слово «мама», отримали перше завдання, похвалилися вдома першою оцінкою, потім – пропустили першу контрольну роботу, не встигли вивчити вірш… Та що говорити, роки вашого навчання у школі були сповнені цікавими турботами, відкриттями, іноді розчаруваннями, великими сподіваннями та безтурботністю.

      Я пам'ятаю вас добрими, щирими, дружними, наполегливими та відповідальними учнями.. І сьогодні ви озброєні великим багажем знань та досвідом, фундамент якого було закладено у початковій школі.  Впродовж всіх років навчання, я  пишалася вашими успіхами. Кожен із вас став у школі неповторною особистістю зі своїми поглядами та переконаннями.

       Тож бажаю кожному з вас, дорогі мої випускники, назавжди зберегти на своїх обличчях ті щирі безтурботні посмішки, бути впевненими у своїх силах, досягти успіхів в обраній професії, постійно відчувати допомогу й розуміння від тих, хто буде поряд. Ідіть завжди за своєю мрією і не відступайте, знайдіть щастя в житті і не загубіть його.

      Удачі і успіхів вам на складному, але дуже цікавому життєвому шляху.

  

Дорогі, любі мої діти, учні 11-Б класу!

  Сьогодні, коли ви стоїте на межі між радісним і безтурботним шкільним дитинством й незвіданою юністю, мої думки все частіше линуть в минуле. У житті так заведено. Що в приємні моменти час летить не помітно. Але мені пригадуються ті, неначе і далекі, але разом з тим, такі близькі та зворушені роки, коли вперше ступили на поріг школи. Роки навчання в початковій школі вже далеченько, в минулому, але для мене ви завжди залишаєтесь надзвичайно близькими та рідними. Усе тішило мене: гарно написана буква, добре вивчений вірш, правильно розв’язана задача, гідний вчинок та щира посмішка. Ви для мене були найкращими і найрозумнішими, бо ви – мої діти. То ж любі випускники 11-Б класу я хочу побажати, щоб ви були гідними людьми, щоб у вас в житті все виходило і збувалися будь-які бажання! А я вам бажаю від усієї душі успішно пройти ЗНО та продовжити навчання, здобуваючи омріяну професію. Любіть життя, любіть людей, тоді будете обрані долею та любимі!

                                                       Перша вчителька  Суховецька Віта Петрівна