8- Б у древньому місті Кам’янці

Автор: nvk3.

( 8 Голоси(ів) ) 

Жовтень, напевно, найкраща пора для відвідування перлини Поділля - Кам’янця-Подільського. Осінь  з жовтогарячим листям на деревах і під ногами! А серед мальовничих лісів і величних скель, де неширока скляна стрічка Смотрича химерно вигнулася кільцем у глибокому каньйоні, на самому кордоні Хмельниччини з Буковиною, нас зустріло древнє місто на кам’яному півострові. Просто зразу ми замилувалися красивими пейзажами, відчули  романтику старовинного міста і  дух середньовіччя.

Екскурсовод пан Олександр нам розказав, що за весь час існування Кам’янця тут проживали люди різних національностей: українці, євреї, поляки, литовці, турки, татари, вірмени. Саме тому Кам'янець- Подільський  називають "містом семи культур". Ми дізналися, що його  можна умовно розділити на Старе і Нове місто з безліччю музеїв, культурних і архітектурних пам’яток.

Однією з них є Замковий або Турецький міст, збудований римлянами на початку ІІ століття(хоча ми думали, що його збудували турки).Цей міст включено до "Книги рекордів України", як найстаріший, і визнано одним із семи чудес Кам’янця-Подільського. Він захищав місто і був останньою перешкодою на шляху ворожих військ. Ми дізналися, що після завоювання Кам’янця турками, Замковий міст зазнав тривалої і значної реконструкції, після якої його стали називати Турецьким, що в скелях каньйону і досі є понад 20 печер, в яких під час війни зберігався порох.

    Також ми відвідали Кам’янець-Подільську фортецю — визначну пам’ятку Старого міста. Фортеця оточена одинадцятьма баштами, що розташовані у формі неправильного чотирикутника і сполучені стінами. Кожна з них має свою назву та історію. Найвища — Папська вежа,  її ще називають Кармелюковою, і там, ніби живий, сидить Устим Кармелюк. У дворі фортеці нам показали боргову яму, до якої колись кидали неплатників податків, а ми  кинули  до неї монетки. Цікавинкою був для нас  висічений у скелі колодязь, глибиною близько 40 метрів із величезним дерев’яним колесом.

 Пан Олександр розказав нам і про Нову фортецю, збудовану трішки пізніше. Вона слугувала захистом Старої фортеці з боку поля, але у випадку її захоплення ворогу одразу відкривався вхід у місто. Ми дізналися, що саме так турки і взяли неприступну фортецю, підірвавши вали бочками з порохом. Сьогодні це місце - своєрідний музей. У підземеллях ми побачили різні експозиції, реконструйовану панораму оборони замку, а також експозицію, присвячену історії легкої метальної зброї на Поділлі.

Пройшли Новопланівським мостом, який простягнувся через каньойон річки Смотрич на сто тридцять шість метрів і з’єднує Нове й Старе місто.  

 На площі Польський ринок поблизу Ратуші ми побачили цікавий пам’ятник, присвячений туристам,- скульптуру з чорного заліза у вигляді молодого чоловіка в кепці, шортах, майці, з рюкзаком і фотоапаратом, створену місцевими митцями. Біля статуї, висотою понад два метри, ми сфотографувались. Далі гуляли просторими вуличками, вкритими бруківкою чи плиткою. Повсюди бачили красиві будинки і гарно підстрижені дерева, а над дорогами ліхтарі з кованими елементами. Тут багато сучасних кафе із великими вікнами й літніми майданчиками з плетеними меблями та дерев’яними огорожами, прикрашеними зеленню й барвистими квітами. В одному з кафе ми посмакували смачною піцою. Проходили повз стейк-хаусу "Лондон",  саме з якого розпочалась історія телепередачі "Ревізор", у 2012 році він отримав срібну відзнаку.

Прогулюючись вздовж каньйону річки Смотрич, зайшли в дендропарк, де  знаходиться джерело з питною водою і пам’ятник оленю, біля якого бере початок невеликий струмочок, що перетворюється у водоспад, а на озері побачили прекрасних лебедів зі своїми дітками.

Ще одне цікаве місце, яке ми відвідали, —це  Хотинський замок, розташований за декілька кілометрів від Кам’янця-Подільського. Як нам розповів екскурсовод, що спочатку це була невелика дерев’яна фортеця, а в XIII столітті князь Данило Галицький збільшив оборонну міць споруди, побудувавши кам’яні укріплення, і це один із небагатьох замків, розташованих у низині, а не на височині. При вході до Хотинської фортеці побачили пам’ятник гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному, біля стін фортеці він був смертельно поранений. Нам розповіли, що Хотинська фортеця стала знімальним майданчиком для багатьох відомих художніх фільмів: "Захар Беркут", "Три мушкетери", "Стріли Робін Гуда", "Балада про доблесного лицаря Айвенго", "Стара фортеця".

Так і не замітили плину часу. Повертались додому, сповнені нових вражень.

                                                                                                             Учні 8-Б класу Бойко Ілля, Білик Денис