НАШИМ ВИПУСКНИКАМ

( 6 Голоси(ів) ) 

Останній день дитинства

Щороку 11-класники в останній свій навчальний день, під час перерв, прощаються зі своїми  вчителями та школою. Кожен клас ретельно продумує сценарій, добирає музику, робить презентації. Такий день настав і для наших випускників, 19 травня.

 

Розпочали церемонію прощання учні нашого профільного філологічного класу, 11-А. Ці діти неодноразово цього року демонстрували сою наполегливість та креативність. І в цей день вони підійшли дуже творчо до свого виступу.  Своє прощання вони перетворили на церемонію вручення «Оскар», де номінантами були їхні вчителі. Кожен педагог отримав нагороду за кращу режисерську, операторську, акторську роботу та ін. Вручення пам’ятних зірок проходило під саундтреки до фільмів. Хлопці та дівчата були одягнуті у  футболки, на яких був зображений номер,  під яким вони написані в журналі та їхнє друге ім’я, псевдонім. В кінці вони подякували своєму класному керівнику, а саме Яцині Інні Григорівні,  яка стала для них другою мамою, опікувалась ними як рідними дітьми та любила їх всім серцем. Це був дуже зворушливий момент.

Наступної перерви учні 11-Б клас висловлював подяку своїм вчителям. Вони були одягнені у футболки з написом 11-Б. Учні вручили вчителям маленькі подаруночки, вимовили слова подяки. Класний керівник 11-Б Глуговська Наталія Іванівна в кінці сказала, що вона буде дуже сумувати, як за кожним своїм випуском, і пригадувати всіх лише з посмішкою.

Останніми були учні 11-В, які були одягнуті у вишиванки.  Класний керівник 11-В класу, Бурова Оксана Іванівна,  мабуть,  хвилювалась більше ніж її діти,  адже на її обличчі були помітні сльози, вона була розчулена і в цей самий момент  щаслива, що її діти,  її випускники, з яким прожито сім довгих та щасливих років,  вже стали дорослими, що вони будуть навчатись у вищих навчальних закладах, будуватимуть  свої сім'ї.

Це все, мабуть, розуміє кожен випускник і не лише 11-класник,  а й 9-класник,  усі, хто залишає стіни школи, кожен з нас зараз хвилюється і до кінця не розуміє,  що буде далі. А далі доросле, самостійне життя,  до якого нас весь час готувала школа та вчителі. Ми не завжди розуміли настанови та поради,  які намагались донести до нас вчителі, але в такі моменти ми всі зрозуміли: наскільки цей період життя, тобто школа, був для нас дорогоцінним. Ми можемо не назвати якоїсь формули, правила, ім'я вченого, але ми завжди будемо пам'ятати наших вчителів, які робили нас розумними.

Юний журналіст Мельник Яніна