Пошук

Статистика

Перегляди статей
793854

ПРОГНОЗ ПОГОДИ

 

Погода в Волочиську

Життя – це мить, зумій його прожить

( 16 Голоси(ів) ) 

В нашому класі відбулась виховна година, вона була присвячена дню захисника України.

 На цій виховній був присутній Стадник Михайло Анатолійович. Він був учасником АТО. Михайло Анатолійович пробув на війні п'ятнадцять місяців. Він воював в Луганську і Донецьку. Воїн розповів нам багато цікавого. Найбільше мені запам’яталась розповідь про дитячі малюнки, які регулярно привозили волонтери. На деяких малюнках діти писали свої номери, а воїни телефонували їм, щоб подякувати, адже ці малюнки дійсно важливі для них, вони піднімали їх бойовий дух.

Крім цього, Михайло Анатолійович розповідав про різні військові атрибути та зброю. Він показував фото, на якому він тримає зброю вдвічі вищу за себе. На кінець розповіді Михайла Анатолійовича ми з класом зробили з ним спільне фото.Ось які враження залишилися у моїх однокласників

Чайка Анна:

Стадник Михайло Анатолійович розповідав нам про ситуацію на сході України . Він був у складі розвідувального батальйону та умів знешкоджувати вибухові пристрої . На війні він був уже три рази . Також він з радістю розпаковува дарунки від дітей , одного разу йому прислали пельмені та пиріжки . Він розповідав нам про те , як йому та його товаришам доводилося міняти місце знаходження після кожного бомбардування , одного разу було пряме попадання. На щастя, в будинку нікого не було.

Дацюк Василь

Запрошений гість,тато нашої учениці Стадник Лізи, який нещодавно повернувся з АТО. Він нам розповідав про життя воїна на передовій. Давав відповіді на запитання, показував частини від справжніх боєприпасів і т.д.

Кожен по-різному переймався цією розмовою, але ніхто не залишився байдужим.

Я не можу сказати, що ця тема для мене найцікавіша, зовсім ні. Ця тема для мене важка і незрозуміла. Ми діти чудової вільної країни! Ми мріємо покращувати її та збагачувати! Ми хочемо радіти та веселитись! Чому ми повинні сумувати та плакати?

Так, наші діди-прадіди, батьки і ми були, є і будемо захисниками нашої землі! Але дуже б хотілось, щоб і при владі були справжні захисники.

Пятерня Давид:

Михайло Анатолійович нам розповідав, що він був сапером. В АТО він міг спати 12 годин, а іноді 4 години на тиждень. Він нам показував розряджені вибухівки, їх було тільки 2 і фото зі зброєю найновіших технології для спостереження. На фото у нього був пістолет, снайперка і ще зброя на 2 м 20 см. Михайло Анатолійович нам розповідав , які були окопи, вони були лише на метр. Нам було дуже цікаво, як він розповідав.

 Ще нашу душу глибоко ранила розповідь вчительки про долю учня нашої школи Максима Дрогасевича. Він загинув дуже молодим. На час смерті йому було лише 27 років. З розповіді нашої вчительки ми дізнались, що воїн дуже любив та поважав своїх батьків. Коли батьки телефонували, хлопець з побратимами читали їм свої вірші.

 На честь цього мужнього воїна, який віддав своє життя за Україну, в нашій школі відкрили меморіальну дошку.

Сушко Софія, учениця 5-Б класу.