День працівника освіти очима випускника

( 2 Голоси(ів) ) 

Нещодавно у стінах нашої школи відзначили День працівника освіти. Учні намагалися зробити це свято яскравим та веселим: виголошували чуттєві промови,  дарували квіти та листівки, наповнені красномовними привітаннями. Родзинкою свята, за традицією, був концерт. Учні дали волю своїм талантам: одні виконували пісні, інші - танцювали. Випускники привітали вчителів сценками і постановками, наповненими гумором і сатирою. Усі були приємно вражені - агенція СБУров та спецагент розвідки Кушнір, що викрив чергову партію "заспокійливого" за гаражами, надовго запам'яталися усім глядачам. Не залишилася поза увагою і решта працівників закладу, які також доклали зусиль до нашої науки. Особисто мені це свято нагадало парфуми: радості багато, але вона дуже швидко минула...

 

І, повернувшись  до  шкільних буднів, усвідомлюєш, що концерт, насправді, був урочистим прощанням із тими, хто 11 років піклувалися про нас, як про власних дітей. Із тими, хто завзято вирішували наші проблеми, хто давали нам не тільки знання наукові, але й життєві. Мимоволі пригадуєш  різні події: і перше зауваження в щоденнику, і  першу похвалу за перемогу в олімпіаді... В такі моменти боляче усвідомлювати, що скоро це все закінчиться. Не буде вчителів, які завжди дають нам можливість виправити оцінку. Не буде кухарів, які не шкодують нам додаткової порції в їдальні. Добрих медсестер, які завжди допоможуть… Зникне безтурботне шкільне життя, натомість почнеться заклопотане, сповнене проблем, студентське. Для когось через мовний бар'єр, для когось - через відсутність близьких, недосипання...

Шкода, що ми починаємо усе цінувати лише в останній рік навчання. Напевно, це перший крок до зрілості. Перше вміння, котрим варто володіти кожному - цінувати свій час. Адже зовсім скоро наш НВК видасть нам путівки в життя. І все, що залишиться для наших вчителів про нас - це спогади і фотографії. Тому пропоную витратити його мудро - дослухатися до настанов і зауважень, активно працювати, гарно поводитися. Аби у наших педагогів залишилися тільки приємні враження про кожного з нас. Саме тоді вони зможуть пишатися собою, і своєю місією - бути вчителем. І нами – своїми учнями.

 

Верба Ростислав, 11-В.